«Мамо, я не хочу їсти!» Як дізнатись, дитина вередує чи має приховане захворювання шлунку?

Ваша донечка чи синочок кожного разу під час прийому їжі ниє над тарілкою, що «не хоче їсти», а з’ївши зовсім трошки, каже що її/його «нудить». Або ж дитинка не переносить запахи якоїсь їжі, відвертає ніс від свіжо приготованих страв… А ще в неї часто бувають закрепи чи проноси. Знайома картина? Тоді вам варто проконсультуватись із лікарем-гастроентерологом і, можливо, зробити ендоскопічне дослідження травного каналу.

Захворювання травного каналу у дітей поділяються на вроджені та набуті. Вроджені діагностують до 12 місяців. Набуті дають про себе знати у «перехідному» віці, під впливом психоемоційних перевантажень. Перші можуть проявитись закрепами та/чи проносами у віці 3-4 років. Наступні – проявляються порушеннями моторики шлунка, жовчнокам’яною хворобою в 5-7 років, як наслідок від емоційного переживання під час соціальної адаптації в школі.

Сьогодні, завдяки розвитку ендоскопічної техніки, стало набагато легше і точніше діагностувати розлади в роботі травного каналу у дітей. Цифрові технології дозволяють візуально побачити та оцінити його стан.

У медичному центрі ВЕСЕЛКА^® ендоскопічні обстеження у дітей проводяться ендоскопом японської фірми Pentax з візуалізацією на екрані та записом високої роздільної здатності.

Рішення про виконання діагностичної та лікувальної ендоскопічної маніпуляції приймає лікуючий лікар. Він же і скеровує пацієнта на ендоскопічне обстеження.

Питання, яким чином, де і коли може бути застосована ендоскопія в педіатричній практиці є особливо важливим у разі виникнення ургентних станів, таких як кровотечі з травного каналу чи проковтування сторонніх тіл.

А найбільш поширеними є такі покази до застосування ендоскопічного обстеження:

• ускладнений гастроезофагеальний рефлюкс (печія, біль за грудиною, утруднення проковтування їжі, відчуття стискання за грудиною, відрижка);
• підозра на Helicobacter pylori-асоційовану інфекцію;
• можлива наявність ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки стравоходу, шлунка та цибулини 12-палої кишки;
• підозри медикаментозного пошкодження слизової при прийомі нестероїдних протизапальних ліків;
• підозри на можливу або наявну кровотечу;
• проковтування сторонніх тіл різного типу;
• опіки стравоходу, шлунка корозивними речовинами.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕНДОСКОПІЇ У ДІТЕЙ

У медичному центрі ВЕСЕЛКА^® езофагогастродуоденоскопія (повна назва цього обстеження, скорочено – ЕГДС) може проводитись під загальним знечуленням, або (якщо це неможливо) при глибокій седації на основі пропофолу – найбезпечнішого та найзручнішого способу седації у дітей.

Попередньо лікар-анестезіолог проводить профілактичну підготовку пацієнта до проведення знечулення (збір анамнезу, накладання периферійного катетеру тощо). Після проведення ЕГДС під загальним знечуленням пацієнт перебуває під медичним спостереженням лікаря-анестезіолога впродовж 1 год. у сприятливому для себе середовищі – у затишній палаті разом із батьками.

Якість та ефективність догляду й лікування дітей у нас забезпечується наявною багатопрофільною командою фахівців:

• дитячого анестезіолога,
• дитячого гастроентеролога,
• лікаря-ендоскопіста,
• ендоскопічної медсестри,
• спеціалізованих педіатричних медсестер, для того, щоб піклуватися про специфічні потреби педіатричних пацієнтів.

Дослідження шлунка проводиться натще. Ввечері до 18 години дозволяється легка вечеря, зранку в день огляду – не снідати.

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ (без знечулення)

Перед дослідженням слизову оболонку горлянки орошують спреєм слабого анестетика.

Верхню частину грудної клітки дитини звільняють від стискаючого одягу; знімають окуляри та ортодонтичні фіксатори (якщо є).

Пацієнт займає положення на лівому боці з легко зігнутими ногами, голову легко відводить назад та нахиляє її до застеленої під ліву щоку пеленки. Ковтати слину під час обстеження категорично забороняється, вона по мірі накопичення в ротовій порожнині буде витікати на пеленку.

Упродовж усього обстеження пацієнт тримає зубами пластиковий загубник.

Під час введення ендоскопа потрібно виконувати вказівки лікаря, не намагатись його заковтувати. Спокійне і глибоке дихання сприяє плавному проведенню ендоскопа.

Огляд триває лише кілька хвилин.

Через 30-хвилинну дію анестетика після обстеження забороняється полоскати рот та/або їсти впродовж години.

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ЕНДОСКОПІЇ

У всіх дітей (навіть за відсутності видимих ендоскопічних змін) при езофагогастродуоденоскопії слід проводити відбір зразків тканин. Особливо це стосується дітей віком до 1 року, у яких інтерпретація симптомів захворювання є складною. Лиише дані гістологічного дослідження тканин, отриманих при ендоскопії, дозволяють правильно встановити діагноз.

Якщо у маленьких пацієнтів підозрюють специфічні захворювання травного каналу (еозинофільний езофагіт, Helicobacter pylori інфекцію, целіакію, запальні захворювання кишок), забір зразків тканин проводиться з визначених ділянок та у необхідній кількості за точними показаннями лікаря. У подальшому це допомагає підвищити точність встановлення діагнозу.

Додатково обстеження доповнюються ендоскопічним топографічним визначенням рівня кислотоутворюючої функції шлунка за допомогою сучасного цифрового ацидогастрографа з графічним аналізом результатів цього обстеження. Це робить встановлення діагнозу різного типу рефлюксів у дітей більш інформативним.

РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ

Після обстеження лікар ендоскопіст складає та роздруковує протокол обстеження. Додатково пацієнт може замовити:

• результати додаткового інтрагастрального ендоскопічного визначення кислотоутворюючої функції шлунка;
• результати специфічної Helicobacter pylori асоційованої діагностики;
• результати додаткового гістологічного висновку патогістолога;
• відеозапис обстеження.

Рекомендації за результатами обстеження та лікування робить лікуючий лікар. Він же визначає графік контрольних обстежень та термінів повторних ендоскопічних втручань.

Віктор Іванців, лікар-ендоскопіст